Біорізноманіття та біологічна систематика. Частина І.

Курс "Біорізноманіття".
2 заняття
Тема: Біорізноманіття та біологічна систематика. Частина І.

Курс "Біорізноманіття" підготувала методист НЕНЦ, кандидат біологічних наук, доцент Алла Герасимівна Безусько.


0:00 Значення біологічної класифікації для біорізноманіття. Навіть
уявлення про біологічне різноманіття неможливе без встановлення загальної
кількості видів на нашій планеті.
02:13 Тепер згадаємо про частку біологічного різноманіття, яке
притаманне нашій державі.
02:32 Перелік видів живих організмів на певній території – біота. Термін
«біота» відрізняється від «біоценоза». Біота – це лише список видів.
03:21 Біота України і лікарські рослини. І якщо проаналізувати цей
список, то можна вилучити з цього загального списку види рослин, а серед
списку видів рослин саме ті, які мають цілющі властивості. Виявилось, що
таких рослин на території України росте близько 800 видів. Крім того, можна
систематизувати цей список, виділяючи гркпм рослин за лікарськими
властивостями.
04:16 Біологічна наука про ріноманіття живих організмів – це
систематика. Саме ця наука дозволяє нам встановити загальну кількість видів
на основі опису максимальної кількості доступних характеристик організмів
певного виду. І не лише. Ця наука дозволяє створювати групи серед
споріднених або морфологічно схожих видів. Це дозволяє в свою чергу
визначати наступні таксономічні категорії.
05:25 Отже тепер можна ознайомитись з таксономією, яка дозволяє
встановити таксономічну категорію для організмів і їх груп і завершити
створенням таксономічної ієрархії для окремих видів.
06:21 Згадаємо назви головних таксонів, які використовують ботаніки і
зоологи. Порівняємо їх і визначимо спільні і відмінні назви. Отже види
об’єднуються в роди, роди – в родини, родини – в порядки або ряди, порядки
і ряди – в класи. Класи у свою чергу об’єднуються у відділи або типи…
07:18 Присвячений традиційній системі органічного світу. Вона була
заснована ще Робертом Гордінгом Віттекером. Для розділення всього
живого на 5 царств було використано особливості клітинної будови
організмів. І це дало змогу встановити прокаріотичні і еукаріотичні
організми. Прокаріоти представлені одним царством – Монера, тоді як решта
організмів – Еукаріоти і вони представлені основними царствами Рослини,
Тварини і Гриби, одноклітинні представники цих царств виокремлені у
окреме царство Протіста. Ця класифікація була представлена науковому
співтовариству у 1959 р.

08:53 Наступний етап розвитку наших уявлень про систематику
органічного світу – створення філогенетичного дерева К.Р. Воуза. Він
запропонував розділи всі живі організми на 3 домени: Археї, Бактерії і
Еукаріоти. Археї і Бактерії – належать до прокаріотів.
10:14 ілюструє особливості форми представників Архей і Бактерій і
одноклітинних еукаріот. Отже представники Архей і Бактерій майже не
відрізняються, тоді як одноклітинні еукаріотичні організми мають суттєві
відмінності.
11:15 Цитологічні, молекулярні і метаболічні характеристики основних
доменів, які використовуються у якості обгрунтування класифікації К.Р.
Воуза.
14:44 Науковці досліджують світ прокаріотів і знаходять нові і нові види
організмів. У якості прикладу наводимо новий вид бактерій Poriferi sphaera
hetertotropicis, який відкрили китайські вчені в 2023 році.
16:32 Ілюструє внесок українських вчених у систематику лишайників.
Знайомимось з одним з відомих ліхенологів – С.Я. Кондратюком, який
описав 12 нових для науки родів та понад 100 видів лишайників і
ліхенофільних грибів. С.Я Кондратюк входить до складу світових експертів з
цієї групи, котрі сьогодні залучені до ревізії видового складу лишайників
планети.
18:04 На основі окремих ознак подібності ґрунтується побудова штучних
систем (систем організмів, у класифікації яких не враховується історична
спорівненість різних таксонів). Дендрограми – як результат штучних
класифікацій. Дендрограма дозволяє зобразити взаємні зв'язки між об'єктами
з заданого переліку. Дендрограми зазвичай створюються комп'ютерними
програмами, такими як Microsoft Excel.
18:43 Природні (філогенетичні) системи — це системи організмів, у яких
класифікація видів ґрунтується на їх ступені подібності та відображає
філогенетичну спорідненість між систематичними групами. Результатом
такого підходу у класифікації є побудова кладограми. Молекулярно-
генетичні методи дозволяють встановлювати таку філогенетичну
спорідненість.

#Біорізноманіття #БіологічнаСистематика #Види #ГенетичнаРізноманітність #Екологія